0
0
0

ҐІЙОМ ЛЕВАССЕР ДЕ БОПЛАН – КАРТОГРАФ УКРАЇНИ

ҐІЙОМ ЛЕВАССЕР ДЕ БОПЛАН – КАРТОГРАФ УКРАЇНИ

ІСТОРІЯ КАРТОГРАФІЇ

 

М.Г. Вавричин

Львівське відділення Інституту української археографії та джерелознавства
 ім. М. Грушевського НАН України

ҐІЙОМ ЛЕВАССЕР ДЕ БОПЛАН – КАРТОГРАФ УКРАЇНИ

 

Француз Ґійом Левассер де Боплан, військовий інженер, архітектор і картограф, який
17 років (1630–1647) жив в Україні, перебуваючи на службі в армії польського короля, залишив нам скарб, який і донині не втратив своєї вартості. Це його твори – “Опис України”, в якому розповідає про життя, звичаї наших предків – запорозьких козаків, наших сусідів, подає детальний опис Дніпра, природи України, та його карти, на яких назву “Україна” він уперше вжив для окреслення всієї території України “від кордонів Московії до границь Трансільванії”, на яких знаходимо багатоаспектну картографічну характеристику території України, реально зображену, течію Дніпра і Дніпровських порогів.

Народився Ґ. Боплан ймовірно в 1600 р. у м. Дьєппі у дворянській гугенотській сім’ї (ймовірно, бо досі не вдалося знайти документ з точною датою його народження). Ра­но почав військову службу[1]. За деякими даними, уже 1616 р. він – лейтенант, 1620 р. – військовий інженер у Дьєппі, наприкінці 20-х рр. XVII ст., поряд з цією по­са­дою, обіймає також посаду архітектора округу Руана.

З кінця 1630 р. до березня 1647 р. Ґ. Боплан продовжує свою кар’єру в Речі Посполитій. Місцем його служби були частини коронного війська під керівництвом великого коронного гетьмана С. Конєцпольського, дислоковані в Україні. Призначений на посаду військового інженера, він займався будівництвом нових, реконструкцією та інспектуванням існуючих фортець. За його проектами споруджено укріплення м. Бара (1631 р.), фортеці в Новому Конєцполі (Саврань, 1634 р.), Старці (1638 р.), Бродах (1630–1635 рр.), фортецю-палац у Підгірцях разом з А. Дель-Аква (1635–1640 рр.).

8 березня 1637 р. Бопланові надано титул королівського придворного, а між 1637 і
1648 рр. – звання капітана артилерії.

Як військовослужбовець коронної армії, Боплан був учасником війни 1632–34 рр. між Польщею і Московським князівством, боїв з татарами і турками у липні та жовтні 1633 р., воєнних приготувань Польщі проти Швеції 1635 р. Він також брав участь у придушенні королівськими військами козацьких повстань під керівництвом П. Павлю­ка (1637 р.), Я. Острянина і Д. Гуні (1638 р.), у кампанії проти татар узимку 1646–1647 рр., зображеній ним в “Описі України”.

29 березня 1647 р. Боплан з невідомих причин був звільнений зі служби, виїхав до Гданська, де, очевидно, працював з гравером В. Гондіусом над своїми картами України. Сюди він приїжджав також наприкінці 1650–1651 рр. На початку 1648 р. Боплан повернувся до Франції, звідки виїхав на військову службу до Вест Індії. У 1650–1651 рр. жив у Дьєппі, а з 1652 р. – в Руані. Служив під командуванням військового інженера, майбутнього маршала Франції С. Вобана. Помер Ґ. Боплан не раніше січня 1675 р.

Творча спадщина Боплана уже кілька століть привертає увагу дослідників і має значну літературу [3].

В Україні вперше видано повний переклад “Опису України” українською мовою з ґрунтовними коментарями [1] та узагальненням історії вивчення та використання творів Боплана українськими вченими [4].

Завдяки співпраці з професором Брандонського університету (Канада) П.А. Пер­на­лем у 90-х рр. вдалося провести виявлення оригінальних відбитків карт Боплана в  бібліотеках колишнього Радянськго Союзу, Польщі та Західної Європи. Результати цього пошуку частково відображені у матеріалах збірника наукових праць “Боплан і Україна” (Львів, 1998), виданого Львівським відділенням Інституту української археографії та джерелознавства ім.
М. Грушевського НАНУ. А  2000 р. у видавництві “Мапа” (Київ), вийшло факсимільне видання Спеціальної карти України з покажчиком назв об’єктів, відображених на цій карті,  ідентифікованих на підставі топографічної карти сучасної України.

Карти України Ґ. Боплана були відомі в Україні вже у XVII ст. Тоді вони, очевидно, використовувались військовими при веденні численних воєнних кампаній. Доступними ж широкому колу науковців ці картографічні твори стали наприкінці XIX – на початку XX ст. завдяки публікаціям В. Кордта. У першому випуску його “Материалов по истории русской картографии (К., 1899)  опублікована Генеральна карта України, додана до “Опису України Боплана (Руан, 1660 р.). У Другому випуску цього видання  (К., 1910) В. Кордт подав “Спеціальну карту України” (8 секцій). Генеральну карту України 1648 р. з доповненнями з
1651 р., три карти Дніпра, опубліковані анонімно в Атласі Й. Блау 1662 р., та карту “Польща” 1651 р. Саме ці карти й використовувались вченими у наукових дослідженнях.

За останні десятиріччя дослідникам спадщини Боплана вдалося збагатити список його картографічних творів, присвячених Україні, які в Україні досі маловідомі [2]. Це зокрема, перший варіант Генеральної карти України – рукописна карта під назвою “Українська географічна карта”, яку дослідники датують 1639–1640 рр., 12 карт книжкового формату, серед яких дві загальні карти України, карти Київського, Брацлавського, Подільського воєводств та Покуття, дві Карти Північного Причорномор’я, де кочували Білгородська та Очаківська орди, карта Кримського півострова, також дві карти Дніпра. На першій відображена течія Дніпра “...від фортеці Кодак аж до острова Хортиці разом з тринадцятьма скелястими перешкодами, названими по-простому Порогами.... Цю карту доповнює врізка з “Планом фортеці Кодак... побудованої... королем Польщі 1635 р.”.

 Друга карта називається: “Частина ріки Борисфена за Порогами, що по-простому називається Запорожжям (звідси назва запорізькі козаки), від острова Хортиці аж до Евксинського моря.

Частина цих карт датована 1652 p., інші – незавершені через смерть В. Гондіуса у 1652 p.

До збірки цих карт належить також карта Польщі цього ж розміру, виявлена й опублікована К. Бучеком у 30-х рр. [5]. А найдавнішим збереженим картографічним твором Боплана, присвяченим Україні, є план Кодацької фортеці, відбудованої 1639 p., умовними знаками на якому позначено об'єкти фортеці[2] 1635 p., зруйнованої тоді ж загоном І. Сулими.

Хронологія відомих сьогодні карт українських земель Боплана – 1639–1652 рр. Перший (рукописний) варіант Генеральної карти України 1639 р.[3], на якому реально зображена течія Дніпра з тринадцятьма порогами і гирлом, свідчить про те, що Боплан від самого початку свого перебування в Україні вивчав її територію і працював над її картою, хоч  це і не було його службовим обов’язком. Про це йдеться в його зверненні “До читачів”, “Опису України”
(1660 p.), в якому Боплан, рекомендуючи свою карту, пише: “Обмаль дозвілля, відпущеного мені при виконанні важливих доручень, якими я був зайнятий під час війни у тих краях, примусив мене присвятити не менше восьми років, щоб довести цю справу до досконалості, оскільки я міг трудитися над нею лише принагідно”. Про те, що карти України Боплан складав не на замовлення свого начальства, свідчить також те, що на час звільнення його з посади у 1647 p. жодна з карт не була завершена, всі карти датовані пізнішими роками. Отже, його зверхники не були зацікавлені у картах. У зверненні до короля Яна Казимира Боплан пише, що він не одержав жодної винагороди за карти.

Проте Боплан постійно працював над картами, удосконалюючи картографічне зображення і збагачуючи його зміст новими об’єктами. Це яскраво видно при порівнянні збережених примірників і Генеральної, і Спеціальної карт, серед яких вдалося розрізнити
5 варіантів Генеральної карти України з датою “Ґданськ, 1648”, 6 варіантів цієї ж карти, виданої в Руані 1660 р., та 4 варіанти Спеціальної карти України 1650 р. У процесі вивчення і співставлення   виявлених   примірників   карт   вдалося   встановити взаємозалежність між картами і послідовність їх виконання. Особливе значення має виявлення на найпізнішому і найповнішому варіанті Генеральної карти 1648 р. відкресленого картографом фрагмента карти, який став підставою  Спеціальної карти України. Тобто, вдалося заглянути в творчу лабораторію Боплана. Порівнюючи збережені примірники, можна зробити висновок, що, по-перше, карти України Боплана не видавалися великими тиражами, до нас дійшли  їх пробні відбитки. Тиражувалася тільки Генеральна карта 1660 р., додана до “Опису України”.

По-друге, майже всі примірники цих карт значно відрізняються один від одного змістом і відображають етапи опрацювання карт, які фактично є їх варіантами.

Карти Боплан складав за власними вимірами.

У вже згадуваному зверненні до читачів “Опису України” Боплан, рекомендуючи Спеціальну карту України, яку мав намір додати до цього видання, пише: “Панове, пропоную Вам карту, складену не за чужими описами і не з чуток. Я складав її сам на основі точних вимірів, здійснених мною в усіх закутках краю, який вона зображає, що повинно переконати Вас як у точності, так і в правдивості моєї розповіді” [1, с. 25].

Безперечно, Боплан знав карти своїх попередників, зокрема карту Великого Литовського князівства Т. Маковського з 1613 р., але він не скористався нею для зображення Волині, Полісся, дотримуючись принципу показати тільки те, що бачив сам.

Пізніше, близько 1665 р., у спогадах, представлених Ж.Б. Кольберу, Боплан докладно описав свій метод картографування, яким він користувався при картогра­фу­ванні українських земель.

“Ось метод, – пише він, – яким я послуговувався... За допомогою кутомі­ра (астролябії) точно в полудень [визначивши] висоту сонця і його відхилення, я знаходив широту місцевості. Таким чином [визначено] точні широти всіх міст і містечок, які віддалені одне від одного не більше, як на 8–10 льє. Потім я побу­вав у всіх цих місцях, я виміряв відстань з допомогою дорогоміра, який був міц­но прикріплений до сідла мого коня, і який показував скільки кроків зробив кінь, ідучи з одного міста до іншого. Переводячи кроки у льє, я отримую дуже точну відстань. Я користувався цим інструментом лише для того, щоб мати два діаметри провінції; для інших, менших дистанцій, які становлять 6–7 льє, я ко­ристувався нічим іншим, як годинником..., на якому я відмічав крок мого коня. Завдяки цьому способу я знаю правдиві відстані між містами, маючи завжди під рукою дороговказ, щоб позначати звивистість доріг. Всі ці виміри я записував, щоб потім позначати на карті. Коли всі відмітки були зроблені, я подався бере­гами найбільших рік, щоб бачити їх синусоїди і місце, де ріки впадають одна в одну. Також помічав села, розташовані по берегах рік. Під кінець я побував на рівнинах, покреслених вздовж і впоперек руслами рік, аби помітити села, які розташовані на цих рівнинах. Також ліси, болота і гори – все це слід відмітити на карті. Ось це і все, що я міг би сказати на цю тему” [6].

Як уже було зазначено, на сьогодні нам відомо 12 примірників Спеціальної карти України Боплана, що є власністю 10 наукових бібліотек, восьми західно- і східноєвропейських держав. В Україні не виявлено жодного примірника. Тому так важливо, що до 400-річчя від народження Бопла­на нам вдалося здійснити у видавництві “Мапа” у Києві факсимільне видання цієї карти з покажчиками назв об'єктів, зафіксованих на ній та ідентифікованих на підставі сучасної топографічної карти України. У покажчику зареєстровано понад 3 тисячі назв об’єктів. До слова, слід сказати, що на всіх попередніх кар­тах українських земель наносилося 120–150 назв.

 

1.      Боплан, Ґ.Л. де. Опис України, кількох провінцій Королівства Польського, що тягнуться від кордонів Московії до границь Трансільванії, разом з їхніми звичаями, способом життя і ведення воєн. – К., 1990.

2.      Вавричин М. Маловідомі карти України Ґ. Боплана // Боплан і Україна: Зб. наук. праць. – Львів, 1998. – С. 114–122.

3.      Дашкевич Я. Бібліографічна Бопланіана // Боплан і Україна: Зб. наук. праць. – Львів, 1998. – С. 294–318.

4.      Дашкевич Я.Р. Українська Бопланіана // Там же. – С. 209–232.

5.      Buczek K. Ze studiów nad mapami Beauplana // Wiadomości służby geograficznej. – 1933. – Z. l.– S. 32–33.

М.Г. Вавричин

ГИЙОМ ЛЕВАССЕР ДЕ БОПЛАН – КАРТОГРАФ УКРАИНЫ

Гийом Левассер де Боплан – автор карт всей территории Украины и отдельных ее частей, созданных в середине XVII в. на основании инструментальных съемок.

M. Vavrychyn

GUILLAUME LEVASSEUR DE BEAUPLAN – CARTOGRAPHER OF UKRAINE

Guillaume Levasseur de Beauplan – is the author of maps of whole territory of Ukraine  and its separate parts developed  in the middle of  the  17th c. on the base of instrumental surveys.



[1] Найповнішу біографію Ґ. Боплана, написану на підставі нововиявлених документів у архівах Франції,  див. у працях канадських учених А. Перналя та Д. Ессара. А. Dеscrірtіоn of Uкrаіnе Guіllaume  Le Vаssеur, Sier dе Веuрlаn. – Саmbridge, 1993. – Р. XIX–XXVI; Реrnаl А.В. Еssаr DF. Guіllаume Le  Vаssеur, Sіеr de Веuрlаn. – inżynier wojskowy, kartograf, autor. – Рrzеgląd  Wschodni. – 1992/93. – Т.2. – Z. 2 (6). – S. 391–418.

 

[2] План Кодацької  фортеці зберігся в рукописному атласі Ф.  Ґетканта “Topographica practica conskripta et recognita per Fridesicum Getkant. Mechanicum. A. D. 1638”.

 

[3] Там само