0 грн.
Зробити замовлення
Світова картографія (насамперед це стосується країн, які мають давні та стійкі традиції картовидання), завжди брала безпосередню участь у популяризації історичних знань. Лаконічність та виразність картографічної мови дозволяє читачеві легко сприймати весь складний комплекс подій та явищ (у конкретному випадку – історичних).
Комплексні історичні атласи країн чи окремих народів – картографічні твори науково-довідкового характеру, містять різносторонню характеристику етносу у його історичному розвитку, політичну історію цього етносу, демографію, історію його релігії, культури, економіки тощо. Це праці національного значення і престижу, що узагальнюють досягнення національної науки і, таким чином, відображають рівень історичних знань про країну чи народ. Такі історичні атласи мають США, Канада, Велика Британія, Франція, Італія, Іспанія, Бельгія, Голландія, Угорщина, Польща, Болгарія; побачили також світ атласи народів – ірландського, єврейського тощо.
Україна, на жаль, ще не має великого науково-довідкового історичного атласу, хоча спроби створити такий атлас у минулому були.
Як тут не згадати працю видатних українських істориків І. Крип'якевича та
Ф. Шевченка, зусиллями яких та їхніх колег у середині 1960-х років. було розроблено та опубліковано проект "Історичного атласу України" [2]. Однак цей проект не було реалізовано через невідповідність концепції цього атласу політичним догмам правлячого тоді режиму. (Про непросту долю проекту Крип'якевича – Шевченка та пізнішу спробу створення заідеологізованого «Атласу історії Української РСР» докладно йшлося у публікаціях проф.
Я. Дашкевича [3]).
Перші історичні атласи України були опубліковані за її межами. Один із них, україномовний, був укладений 1980 р. І. Теслей та Є. Тютко під редакцією
Л. Вінара і налічував 41 карту (пізніше побачив світ дещо перероблений англомовний варіант цього атласу). Другий атлас, з 24 картами у ньому, було видано П.-Р. Маґочністю в 1987 р., англійською мовою [4]. Обидва атласи можна повністю віднести до здобутків української історичної картографії, хоча варто зазначити, що можливості картографів на еміграції, особливо щодо використання необхідної джерельної бази для розробки тематичного змісту карт до атласу, були набагато обмеженішими, ніж ті, які мали картографи та історики тут, Україною. Ці атласи, незважаючи на їхній незначний обсяг, відіграли свою позитивну роль, бо це були перші спроби засобами картографії відобразити українську історію у просторі.
Картографічне видавництво "Мапа" взялося за розробку "Історичного Атласу України". Атлас планується як науково-популярне видання фундаментального характеру, вихід якого у світ зміг би вирішити, на нашу думку, принаймні такі головні завдання:
1.Ознайомив би із реальним станом історичних досліджень історії України.
2. Чи спонукав би нові пошуки у справі заповнення тих "білих плям" української історії, які виявив цей атлас.
3. Міг би використовуватися у навчальному процесі та у виховній роботі.
4. Видання такого атласу могло б мати велике пропагандистське значення, а саме відігравати роль культурного посланця України за кордоном, стверджувати правдиву історію України та протидіяти різноманітним фальсифікаціям. (Цей атлас – погляд на історію України очима українських картографів та істориків, а не очима наших сусідів, через яких увесь світ досі сприймає Україну та її історію часто у необ'єктивному світлі).
Концепція (система ідей) "Історичного Атласу України" – наша розробка. Центральним місцем концепції є віддзеркалення всього комплексу подій та явищ історії українського етносу у тих просторових межах, у яких він перебував у відповідний історичний період. Це означає, що на картах атласу, що відображають певний історичний проміжок, картографуванню підлягає територія, яку український етнос заселяв у відповідний хронологічний період без свідомого обмеження картографованої території сучасними політичними кордонами. Це випливає із загальновідомої істини (характерної не лише для українців), що політичні кордони ніколи не збігалися та не збігаються з етнічними чи мовними кордонами. Відомо також, що українська суцільна етномовна територія постійно перебувала в динаміці, зміщуючись у часі та просторі з північного заходу на південний схід (викликалося це, з одного боку, сильними асиміляційними процесами з боку наших західних та південно-західних сусідів у довгі періоди без життя українців, з іншого боку, – колонізацією, переважно українцями, надчорноморських просторів після занепаду Османської імперії ції та Кримського ханату). Все це дає нам основу від поділу до поділу, залежно від того чи іншого історичного періоду, змінювати рамки картографованої території, об'єктивно та в динаміці простежуючи по всіх етапах формування та розвитку української національної території.
Окрім історії розселення українського етносу, важливе місце в атласі займатимуть.
теми щодо історії української державності (Київська Русь, Галицько-Волинська держава, козацька держава, державні традиції нового часу) та історії українського козацтва.
Іншою характерною ознакою нашої концепції є те, що кожна історична тема, що представляється в атласі, – це поєднання карток, як синтетичних, так і аналітичних, які, доповнюючи одна одну, повною мірою характеризують усі сфери українського буття – культуру, освіту, релігію , демографічні зміни, економіку, територіальну організацію та ін.
Ще одна особливість концепції – події української історії є у тісному взаємозв'язку з подіями європейської та світової історії, що повністю відповідає об'єктивним реаліям. Україна була частиною Європи та світу, а українське суспільство розвивалося за загальними світовими законами.
В "Історичному Атласі України" передбачається вмістити близько 400 карт та карт (врізок), а також картограми, картодіаграми, таблиці, схеми тощо. - все це буде зосереджено більш як на 300 сторінках. На одному розвороті сторінок атласу може бути розміщено від 1 до
6 карток, що об'єднуються у 9 хронологічно-тематичних розділів. Кожен розворот, крім карт, має також довідково-ілюстративну текстову частину, де в стислому вигляді подається коротка історична довідка про той чи інший історичний період, що супроводжується кольоровими ілюстраціями. Довідка є доповненням до карт розділу і в ній основна увага приділяється тим моментам, які з тих чи інших міркувань не знайшли належного відображення на картах. Текстова частина доповнюється короткою хронологією основних подій, які відбилися на відповідних картах. Статистичний матеріал – це різноманітні реєстри, генеалогічні таблиці, графіки тощо. Найвидатнішим персонажам української історії, як і найважливішим історичним гіпотезам, пов'язаним з українською історією, присвячені стислі статті, представлені в енциклопедичному викладі. Зазвичай дискусійні теми мають кілька альтернативних гіпотез та контроверсій.
Кожен розділ поділяється на кілька окремих тем, кожна з яких включає від 1 до 10–15 карт, карт, планів. Ці теми всередині кожного розділу згруповані в такий спосіб: будова та соціально-політичні зміни, господарство, населення, культура, церква. Окремою темою є карти, що стосуються історії Криму.
Формат сброшурованої книги – 27,5х39 см, формат одного розвороту – 55х39 см.
Наприкінці атласу подається покажчик назв, що вживаються на картах, з поясненням їх характеристики (найменування поселень, адміністративних одиниць, етносів тощо) та способу пошуку відповідної назви в атласі. Для об'єктів, назви яких змінювалися, подаються всі вжиті в атласі варіанти назв, які існували протягом відповідних історичних періодів із зазначенням дати зміни тієї чи іншої назви.
Наводимо коротку характеристику кожного розділу.
Розділ “Давнє минуле України. Зародження та еволюція праукраїнських племен відкриває атлас. Тематика карток розділу відображає найдавніший період нашої історії – поява першої людини, розвиток найдавніших цивілізацій на українських землях, етногенез праукраїнських племен на тлі зародження та розвитку Слов'янщини. Карти розділу обробляються на основі новітніх археологічних, письмових даних українських та зарубіжних дослідників. Для таких великих наукових проблем як походження індоєвропейців, Скіфія чи прабатьківщина слов'ян буде передбачено відображення наукових гіпотез різних авторів та шкіл у їхньому порівнянні.
Розділ "Русь – Україна в IX-XIV ст." має різноманітний тематичний склад. Карти, які відбивають політичну історію Київської держави, тісно переплітаються з іншими, на яких подаються військово-політичні події, міграційні потоки, господарство, культура, релігія. Розділ доповнюють карти заселення та територіальної організації, що мають досить велику мірку. Особливе місце посідають теми, що відображають історію Галицько-Волинського держави, а також Закарпаття, яке генетично пов'язане з Києвом пройшло свій шлях в історії. Сюди ж включені карти, що висвітлюють пізньоантичну та ранньосередньовіку історію Тавриди-Криму. Цей історичний період був би неповний без карт, що дають уявлення про Русь-Україну як порубежне суспільство, яке виникло і існувало на межі лісостепу та степу у протиборстві з кочовими євразійськими племенами.
Наступний розділ атласу "Українські землі під владою іноземних держав" представляє один із найдраматичніших періодів української історії - період, коли Україна, після втрати своєї державності, була роздерта сусідніми державами. Набір карток цього розділу досить традиційний. Тут об'єднуються карти, що характеризують усі сфери життя України цієї епохи – політичний устрій українських земель, історію заселення та територіальної організації, міграційні потоки та реколонізація Середньої Наддніпрянщини, господарство, культура, релігія. У цьому розділі вперше подаються кордони суцільної української етномовної території, що для наступних розділів стане традиційним. Неподільною частиною розділу є тема, присвячена Кримському ханату, його зародженню та розвитку у відповідний історичний період з відображенням непростих українсько-кримських відносин.
Основним завданням розділу "Україна в козацькій епосі" є всебічне висвітлення історії українського козацтва, від його засад до занепаду. Поряд із картами, що становлять ареали поширення козацтва, перші козацькі походи, Січ як столицю козацтва, топографію всіх Січ, козацькі війни проти Польщі та Туреччини буде вміщено серію карт, що дають комплексну характеристику Української козацької держави у всі періоди її існування.
Б. Хмельницького до К. Розумовського. Це будуть карти військово-політичних подій, плани битв, карти заселення та територіальної організації (з відображенням українського суцільного етномовного кордону за відповідний період), карти господарства, культури, релігії тощо. У розділі знайде також відображення теми щодо українського переселенського руху серед. XVI ст. на поч. 1770-х рр. (козацько-селянська колонізація Дикого Поля та виникнення Слобідської України, початок масового заселення Північної Надчорноморщини тощо).
Розділ “Українські землі під владою двох імперій (кінець XVIII ст. –1914 р.) присвячено подіям та явищам нашої історії того періоду, коли територія України була розподілена між Російською та Австрійською імперіями. Важливе місце у цьому розділі займає серія карт, що відображає болісний для України процес інкорпорації її земель обома імперіями (поступове реформування територіального устрою, включення господарства України до імперських економічних систем, демографічні зміни та початок урбанізаційних процесів, аграрні реформи, індустріалізація). Чільне місце відводиться темам, що відображають переселенський рух українців (військова еміграція козацтва після ліквідації Січі, подальше освоєння українцями Північної Надчорноморщини, Кубані, Надія, Передкавказзя, українська еміграція в Азію та Америку, українська діаспора). Як і в попередніх розділах, висвітлюється тема еволюції українського етномовного кордону, а також подаються карти етнічного складу населення України та зміни у стані засідання українців за останні майже три сторіччя. До найважливіших тем розділу належить також серія карт, присвячених суспільно-політичним подіям ХІХ – поч. XX ст. в Україні, а саме – розвитку національно-культурного руху, політизації цього руху та підготовки української національно-демократичної революції. Цілком логічно приміщення у розділі також карт культури та освіти. Зміни у становищі українських церков (конфесійні кордони між православною та греко-католицькою церквами, церковні реформи, обмеження церковної влади державою тощо) відображає інша серія карток розділу. Ще одна група карт представляє комплексну характеристику Кримського ханату - від його занепаду до повного поглинання Російською імперією.
Наступний історичний період, представлений у розділі “Україна у першій світовій війні та у період відновлення державності (1914–1920 рр.)”, хоч і охоплює порівняно незначний проміжок часу, але надзвичайно насичений важливими для України подіями. Основна тематика карт цього розділу стосується відображення подій першої світової війни в українських землях та подій, пов'язаних з українською революцією та відновленням Української держави у 1917-1920 роках. (УНР, ЗУНР, Українська Держава гетьмана Скоропадського), військово-політичними подіями в Україні, війнами із зовнішніми ворогами на захист незалежності України та поразкою української революції.
Тематика карт, розміщених у розділі “Українські землі у міжвоєнні часи (1921–1939 р.)” націлена на висвітлення подій та явищ історії України, територія якої вкотре зазнала перерозподілу між сусідніми державами. Цей історичний період характеризувався виникненням Української РСР (пізніше РСР) у складі сучасної Російської імперії – Радянського Союзу, куди увійшла більшість етнічних українських земель. На картах цього розділу відбито всі складні і драматичні моменти тієї епохи. Темою "українізації" 1920-х років. присвячений блок карт, що висвітлює в деталях особливості радянської адміністративної реформи, відновлення економіки та початок індустріалізації, демографічні зміни (зростання міст та урбанізація, імміграція до промислових центрів тощо), культурне відродження (українізація науки, освіти, школи, друку, друку, розквіт української літератури, театру, музики, архітектури, образотворчого мистецтва). Наступний період, названий "десятиліттям великого терору" (1930-і рр.), представляє серія карт такої тематики - індустріалізація та будівництво промислових гігантів, колективізація та пов'язані з нею репресії, насильницька депортація селян, голодомор 1932-33, демографічні наслідки індустріал , кінець "українізації" (знищення національних інституцій, ліквідація УАПЦ, наступ на українську пресу, печатку та школу). Окрему групу складають карти, що дають комплексну характеристику тих українських етнічних земель, які не увійшли до складу УРСР (Галичина, Західна Волинь, Берестейщина, Підляшшя, Холмщина, Закарпаття, Лемківщина, Буковина, українська частина Басарабії, Стародубщина, Північно-Східна Слобод) , Надя). Основними об'єктами для картографування тут є політичний устрій та територіальна організація цих земель, господарство, громадське життя українців у краї, стан української культури, церкви, освіти, школи. Українській діаспорі міжвоєнного періоду присвячено інший блок карток розділу, де відображаються зміни у розселенні українців за відповідний період, післявоєнна еміграція з України (військова, політична та економічна), стан українського суспільно-політичного, релігійного та культурного життя.
Розділ “Україна у другій світовій війні та у післявоєнний період (1939–1989) взаємопов'язаний з попереднім розділом не тільки хронологічно, а й за своєю структурою та способами зображення. Основними об'єктами картографування тут: геополітична ситуація в Центральній та Східній Європі напередодні війни (Карпатська Україна, включення західноукраїнських земель та частини Басарабії до складу УРСР та радизація цих земель, нові кордони та внутрішній устрій УРСР), початок воєнних дій у Європі, напад Німеччини на СРСР та військові дії в Україні, окупаційний режим та рух опору (партизанське та повстанське), звільнення України, втрати України у війні (демографічні, господарські, культурні). Післявоєнна історія України представлена блоком карток, об'єднаних у наступні теми: завершення формування території РРФСР та зміни її адміністративного устрою (включаючи хрущовські реформи управління за виробничим принципом), відновлення господарства та нове економічне зростання, уповільнення зростання та початок кризи, вплив господарської діяльності людини на природне середовище та техногенні катастрофи, місце та роль України у військовому потенціалі СРСР, демографічні зміни (урбанізація, занепад сіл, міграції, депортації, зменшення частки українців у всьому населенні УРСР), розвиток культури, освіти, мистецтва, стан релігії, русифікація, опозиційне та дисидентський рух. За традицією розділ доповнюється блоком карток, присвячених українській діаспорі післявоєнного періоду, що характеризують основні сфери життя українців у діаспорі, відображаючи їхню громадську діяльність, структуру зайнятості, географію розселення.
Тематика карток заключного розділу “Україна. Шлях до незалежності» інформує читача про Україну як незалежну державу, яка має давні та стійкі традиції державності. Головними у розділі є блоки карток – українська державність у минулому і нині (від Русі до сучасної України), геополітичне становище України, українські землі як об'єкт геополітичних інтересів інших держав (XI–XX ст.), відновлення незалежності у 1991 р.
Зрозуміло, що в процесі роботи виникне необхідність модифікації певних тем або карт. Обумовлюється це насамперед наявністю значної кількості ”білих плям” в українській історії, нестачею сучасних розробок з цілої низки історичних тем, а то й повною відсутністю будь-яких джерел із певних проблематик.
Ми переконані, що без підтримки держави, а то й солідних меценатів чи жертвувачів така велика і серйозна робота не може бути зроблена лише одним колективом картографів та істориків, які зі свого боку усвідомлюють, що їм випала висока честь послужити такій шляхетній справі, як духовне відродження . нашої Батьківщини – Україна.
1. United States History Atlas. - Maplewood (NJ), Hammond, 1984.
Коп Harris, R. (ed.). Atlas Historique du Canada. - Montreal, 1987. - Vol. 2.
Freeman-Grenville, G.S.P. Atlas of British History. - London, 1979.
Sinclair, S. Atlas de Geographie Histórica de la France et de le Gaule. - Paris, 1985.
Atlante Storico d’Italia. - Novara, 1997.
Vicens Vives, J. Atlas de Historia de España. - Barcelona,1973.
Verzameling, R. Atlas der Algemene en der Belgische Geschiedenis. - Namen, 1985.
Vermaseren, B. A. Atlas Algemene в Vaderlandse Geschiedenis. - Groningen, 1969.
Тертенеллі Вілагатлас. - Budapest, 1997.
Atlas Historyczny Polski. - Warszawa - Wrocław, 1993.
Атлас Історія на Б'лгарія. - Софія, 1975.
Edwards, R. D. An