Після адміністративно-територіальної реформи 2020
року, в Україні суттєво змінилася структура районів. Ця реформа мала на меті
оптимізацію управління та підвищення ефективності місцевого самоврядування. У
рамках цієї реформи кількість районів зменшилася з 490 до 136, що мало значний
вплив на карту адміністративного поділу країни.
Карта нових районів України
- Основні цілі реформи:
- Зменшення кількості районів. До 2020
року в Україні було 490 районів, багато з яких були малонаселеними або
неефективними з управлінської точки зору. Після реформи кількість районів
зменшилася до 136.
- Оптимізація управління. Концентрація ресурсів і
управлінських можливостей дозволяє більш ефективно розподіляти бюджети,
покращити інфраструктуру та соціальні послуги.
- Наближення влади до громад. Нова
адміністративно-територіальна структура дозволяє громадам бути більш
автономними у прийнятті рішень.
- Новий поділ на області та райони:
- Після реформи кожна область України отримала нову карту районного
поділу. У багатьох областях було укрупнено кілька старих районів в один
великий.
- Наприклад, у Київській області тепер замість 25 районів залишилось 7,
а в Одеській області — 7 нових районів замість 26.
- Особливості нового районування:
- Київська область. Нові райони: Київський,
Обухівський, Бориспільський, Білоцерківський, Фастівський, Броварський,
Вишгородський.
- Одеська область. Одеський район тепер є
одним з найбільших, охоплюючи більшість старих районів навколо міста
Одеса.
- Львівська область. Замість 20 районів створено
7 нових районів: Львівський, Червоноградський, Стрийський, Дрогобицький,
Золочівський, Самбірський, Яворівський.
- Переваги нової системи:
- Ефективність. Зменшення кількості
районів означає, що управлінські ресурси та бюджети будуть спрямовані
більш ефективно.
- Децентралізація. Реформа підкріплена
політикою децентралізації, яка дозволяє громадам приймати більше рішень
на місцевому рівні.
- Підтримка розвитку інфраструктури. Більш централізоване управління дає змогу краще планувати розвиток
регіональних інфраструктурних проектів.
- Челенджі реформи:
- Перехідний період. У багатьох районах
реформа викликала певні складнощі з адаптацією нових управлінських
структур.
- Адміністративні труднощі.
Скорочення кількості районів означає, що деякі громади тепер знаходяться
далі від районних центрів, що може ускладнити доступ до адміністративних
послуг.
Нова система районного поділу України стала частиною масштабної реформи
децентралізації, яка спрямована на покращення управління на місцевому рівні.
Оновлені карти областей відображають нові адміністративні кордони, що сприяють
більш ефективному використанню ресурсів, розвиткові громад і децентралізації
влади.
Ось перелік основних особливостей нового районування після
адміністративно-територіальної реформи 2020 року для кожної області України.
Центральні області
- Вінницька область:
- Було: 27 районів.
- Стало: 6 районів (Вінницький, Гайсинський, Жмеринський,
Могилів-Подільський, Тульчинський, Хмільницький).
- Кіровоградська область:
- Було: 21 район.
- Стало: 4 райони (Голованівський, Кропивницький, Новоукраїнський,
Олександрійський).
- Черкаська область:
- Було: 20 районів.
- Стало: 4 райони (Звенигородський, Золотоніський, Уманський,
Черкаський).
- Полтавська область:
- Було: 25 районів.
- Стало: 4 райони (Кременчуцький, Лубенський, Миргородський,
Полтавський).
Західні області
- Львівська область:
- Було: 20 районів.
- Стало: 7 районів (Львівський, Червоноградський, Стрийський,
Дрогобицький, Золочівський, Самбірський, Яворівський).
- Івано-Франківська область:
- Було: 14 районів.
- Стало: 6 районів (Івано-Франківський, Калуський, Коломийський,
Косівський, Надвірнянський, Верховинський).
- Закарпатська область:
- Було: 13 районів.
- Стало: 6 районів (Ужгородський, Мукачівський, Берегівський,
Хустський, Тячівський, Рахівський).
- Волинська область:
- Було: 16 районів.
- Стало: 4 райони (Володимирський, Камінь-Каширський, Ковельський,
Луцький).
- Рівненська область:
- Було: 16 районів.
- Стало: 4 райони (Дубенський, Рівненський, Сарненський, Вараський).
- Тернопільська область:
- Було: 17 районів.
- Стало: 3 райони (Тернопільський, Кременецький, Чортківський).
- Хмельницька область:
- Було: 20 районів.
- Стало: 3 райони (Кам’янець-Подільський, Хмельницький, Шепетівський).
- Чернівецька область:
- Було: 11 районів.
- Стало: 3 райони (Вижницький, Дністровський, Чернівецький).
Північні області
- Київська область:
- Було: 25 районів.
- Стало: 7 районів (Білоцерківський, Бориспільський, Броварський,
Васильківський, Вишгородський, Обухівський, Фастівський).
- Житомирська область:
- Було: 23 райони.
- Стало: 4 райони (Бердичівський, Житомирський, Коростенський,
Новоград-Волинський).
- Чернігівська область:
- Було: 22 райони.
- Стало: 5 районів (Чернігівський, Ніжинський, Новгород-Сіверський,
Прилуцький, Корюківський).
Східні області
- Харківська область:
- Було: 27 районів.
- Стало: 7 районів (Богодухівський, Ізюмський, Куп'янський,
Красноградський, Лозівський, Харківський, Чугуївський).
- Донецька область (підконтрольна територія):
- Було: 18 районів.
- Стало: 8 районів (Бахмутський, Волноваський, Горлівський, Донецький,
Кальміуський, Краматорський, Маріупольський, Покровський).
- Луганська область (підконтрольна територія):
- Було: 18 районів.
- Стало: 8 районів (Алчевський, Довжанський, Луганський,
Ровеньківський, Сватівський, Сєвєродонецький, Старобільський,
Щастинський).
- Дніпропетровська область:
- Було: 22 райони.
- Стало: 7 районів (Дніпровський, Кам’янський, Криворізький,
Нікопольський, Новомосковський, Павлоградський, Синельниківський).
Південні області
- Одеська область:
- Було: 26 районів.
- Стало: 7 районів (Березівський, Білгород-Дністровський, Болградський,
Ізмаїльський, Одеський, Подільський, Роздільнянський).
- Миколаївська область:
- Було: 19 районів.
- Стало: 4 райони (Баштанський, Вознесенський, Миколаївський,
Первомайський).
- Херсонська область:
- Було: 18 районів.
- Стало: 5 районів (Бериславський, Генічеський, Каховський,
Скадовський, Херсонський).
- Запорізька область:
- Було: 20 районів.
- Стало: 5 районів (Бердянський, Василівський, Запорізький,
Мелітопольський, Пологівський).
Автономна Республіка Крим:
- Адміністративна реформа наразі не діє через окупацію території
Російською Федерацією з 2014 року.
Переваги нового районування:
- Укрупнення районів дозволяє більш ефективно
керувати ресурсами та вирішувати проблеми на рівні регіонів.
- Централізація управління в межах
районів дає змогу краще контролювати розвиток інфраструктури та
економічних проектів.
- Поліпшення координації між місцевими органами
влади та центральною владою.
Райони стали більшими за площею, що може поліпшити координацію між
населеними пунктами в межах одного району та забезпечити ефективніше
використання бюджетів.
